понедельник, 11 мая 2015 г.

Думки річної давнини

Знайдено в чернетках блогу. Датовано серединою травня 2014-го. 
Ясноє дєло, відмодероване, а все зайве прибране. 

* Чергові кількаденні вічності

* В кімнаті було дуже жарко, але ця музика була настільки крута, що футболка залишилась висіти на кабелі від навушників

* Автоматизація та відчуження - непопулярні інструменти примусового саморозвитку.

* Помилкою нового життя є використання старих оцінок. Ніщо так не псує не тільки настрій, але й практичний бік існування, як намагання дати йому оцінку вчорашнім днем.

* Мені зараз здається, що більшість комп"ютерних програм придумано за прикладом людського життя: або ти їх покупаєш, або через місяць-два йдеш нахєр. Інколи здається, можна найти ключа безкоштовно, але через декілька днів знову починається: щось прострочено, щось не працює. Тому, в реальності й вічність, як правило, має межі. І вони зовсім поряд.

* Довіра – це не привід себе сварити. Особливо, коли вона не виправдовується, і потім починається оце внутрішнє ниття, типу, ну навіщо я так, чому був таким сліпим і тому подібне. Невиправдана довіра – це, радше, зайвий шанс порадіти та згадати минуле. Добре старе минуле, коли комусь щиро віриш і від того стає тепліше. Довіра – це не результат або число, не об’єктивне явище або доконана дія. Це стан. І оцей самий стан, треба сказати, доволі рідко буває.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий