Буває мить - і ось, здається, знайшов. Все картинка склалася, ти впевнений і щасливий.
Вечірні сенси життя... А як ще це називати? Хай будуть просто роздуми.
Наприклад, сьогодні мені здалося, що все - я став іншим. Щось таке тріснуло всередені, як капсула з ціанистим калієм у важку хвилину, але то був не калій, а навпаки - сенс життя, який вмить рознісся по тілу, по душі, і залив собою сприйняття навколишності... Такий собі черговий катарсіс. Стою собі у ванній, приймаю душ, слухаю якусь незвичну музику вже втретє за сьогодні, але звучить вона по новому якось. Перед цим, вона була кращою. Коли я їздив нічним містом на велосипеді. А зараз інша. Може навушники ії якось тоді змінювали, може вітер, який бив в обличчя, може температура повітря. Тоді, здавалось, вона буда центром, а зараз - це лише фон.
Подивився фільм, назву якого знайшов на сторінці людини, яку знаю всього декілька днів. Ця людина живе трохи більш ніж за тисячу кілометрів. Чужа людина. Але то неважливо. Чийсь улюблений фільм, може ще комусь він подобається, непоганий сюжет, актори, в когось викликав би сльози, але фільми на мене рідко діють сильно, не пам*ятаю, щоб колись плакав. Потім думки про одну єдину статтю, яку потрібно написати, про те, що можу написати їх штук десять одразу, але то буде непотрібне, нецікаве, в першу чергу, мені самому. Вже думав про що, але тоді думалось по-іншому, зараз вечір, фантазія працює, але не за планом, втома, слабке світло від електролампи. Тепла вода. Нова пісня, Яка знову чомусь не подобається, але перемкнути лінь, тому що чомусь добре, але чому не знаю. Знаю тільки, що це тимчасово, ще, може, декілька секунд і все. Згадую свою фразу, яку помістив на початок свого "великого" писання - щось там про сенс життя. Чому шукати... щось подібне. Я пам*ятаю, тільки не пишу тут. Там трохи про інше. І думаю, наскільки він є непостійним, цей сенс життя. Хтось говорить, що нібито щось подібне колись знаходив і з ним живе, але чи то правда? Ми звикли дивитись на сенс життя, як на щось конкретне. Знайшов - молодець, не знайшов - спробуй ще. Сенс життя він постійно змінюєтсья, це така категорія, якій будь що властиве, але тільки не сталість. Це якась миттєва мотивація чи її відсутність, відчуття моменту, який має найбільше значення тут і зараз... І зовсім неважливо, що завтра в тебе буде зовсім інший сенс життя. Це прекрасно.
Вечірні сенси життя... А як ще це називати? Хай будуть просто роздуми.
Наприклад, сьогодні мені здалося, що все - я став іншим. Щось таке тріснуло всередені, як капсула з ціанистим калієм у важку хвилину, але то був не калій, а навпаки - сенс життя, який вмить рознісся по тілу, по душі, і залив собою сприйняття навколишності... Такий собі черговий катарсіс. Стою собі у ванній, приймаю душ, слухаю якусь незвичну музику вже втретє за сьогодні, але звучить вона по новому якось. Перед цим, вона була кращою. Коли я їздив нічним містом на велосипеді. А зараз інша. Може навушники ії якось тоді змінювали, може вітер, який бив в обличчя, може температура повітря. Тоді, здавалось, вона буда центром, а зараз - це лише фон.
Подивився фільм, назву якого знайшов на сторінці людини, яку знаю всього декілька днів. Ця людина живе трохи більш ніж за тисячу кілометрів. Чужа людина. Але то неважливо. Чийсь улюблений фільм, може ще комусь він подобається, непоганий сюжет, актори, в когось викликав би сльози, але фільми на мене рідко діють сильно, не пам*ятаю, щоб колись плакав. Потім думки про одну єдину статтю, яку потрібно написати, про те, що можу написати їх штук десять одразу, але то буде непотрібне, нецікаве, в першу чергу, мені самому. Вже думав про що, але тоді думалось по-іншому, зараз вечір, фантазія працює, але не за планом, втома, слабке світло від електролампи. Тепла вода. Нова пісня, Яка знову чомусь не подобається, але перемкнути лінь, тому що чомусь добре, але чому не знаю. Знаю тільки, що це тимчасово, ще, може, декілька секунд і все. Згадую свою фразу, яку помістив на початок свого "великого" писання - щось там про сенс життя. Чому шукати... щось подібне. Я пам*ятаю, тільки не пишу тут. Там трохи про інше. І думаю, наскільки він є непостійним, цей сенс життя. Хтось говорить, що нібито щось подібне колись знаходив і з ним живе, але чи то правда? Ми звикли дивитись на сенс життя, як на щось конкретне. Знайшов - молодець, не знайшов - спробуй ще. Сенс життя він постійно змінюєтсья, це така категорія, якій будь що властиве, але тільки не сталість. Це якась миттєва мотивація чи її відсутність, відчуття моменту, який має найбільше значення тут і зараз... І зовсім неважливо, що завтра в тебе буде зовсім інший сенс життя. Це прекрасно.
Комментариев нет:
Отправить комментарий